Міць російської армії примножили мощами, а місцевим жителям запропонували забиратися геть. Огляд ЗМІ окупованого Донбасу

Минулого тижня окупаційні ЗМІ незграбно намагалися довести, що нинішня російська окупація Донбасу та його визволення від фашистів у 1943 році дуже близькі за духом. Водночас автори, які приїхали до регіону з Росії та вже встигли відчути себе тут господарями, скаржилися, як їм не пощастило з «тубільцями», тобто з населенням «історичних територій»…

Імпортозаміщення Списа Долі

Нинішній День визволення Донбасу на окупованих територіях Донецької та Луганської областей дещо нагадував похмуре Середньовіччя з його безперервними пошуками Чаші Грааля, Святого списа та інших реліквій, які гарантують їхнім власникам перемогу і світове панування. У повній відповідності до російських скріп і традиційних цінностей на Савур-Могилу, де традиційно розпочинаються урочистості з нагоди вигнання з нашої землі фашистів, привезли… частину новознайдених мощей московського князя Дмитра Донського.

Організаторів заходу надихнув збіг дат: 8 вересня 1380 року, за версією російських істориків, московські війська розгромили Мамая на Куликовому полі, і цього ж дня 1943 року було визволено Сталіно — нинішній Донецьк.

«8 вересня — не просто дата визволення від фашистів. Цього дня 1380 року на Куликовому полі народилася єдина Русь. І зараз історія дає нам знак: знайдені мощі Дмитра Донського за благословенням Патріарха прибули до нас і передані Донбасу саме тут, на Савур-Могилі», — переказали донецькі ЗМІ пафосну промову ватажка «ДНР» Дениса Пушиліна.

Луганські журналісти додали коментар свого «глави», який до реальної перемоги Червоної армії приплів не лише сумнівну з погляду сучасних досліджень перемогу на Куликовому полі, а й події російської агресії. «Серйозні бої точилися тут і влітку 2014 року. Ополченці протистояли неонацистам. Ця священна битва триває і зараз на полях спеціальної військової операції», — процитували вони слова Леоніда Пасічника. Він додав, що мощі доставлять бійцям на передову «як нашу спільну молитву за них, підтримку та віру».

А поки ця «духовна зброя перемоги» до військово-польових храмів не доїхала, біля підніжжя Савур-Могили відбувся молебень, після якого кожен охочий міг прикластися до мощей.

Окрім демонстрування мощей Дмитра Донського, День визволення Донбасу супроводжувався звичними й уже набилими оскому заходами. Кремль відрядив чиновників, місцевих колаборантів і, звісно ж, попів московської церкви з награно скорботними обличчями покласти номенклатурні квіти до різних монументів.

У навчальних закладах провели урочисті лінійки. «У школі розгорнули десятиметрову червону "стрічку пам'яті". Для дітей організували виставку фотографій і ввімкнули їм аудіозапис виступу диктора Всесоюзного радіо Юрія Левітана про визволення Донбасу. Потім дітям показали тематичний фільм», — відзвітували перед місцевими ЗМІ організатори.

Не обійшлося і без авто-, точніше, цього разу без велопробігу. «П'ять годин у напруженому спортивному темпі, холодний вітер, прапори Російської Федерації та Донецької Народної Республіки за спиною і 83 кілометри доріг. Такий шлях сьогодні подолав спортсмен, активіст Народної дружини Євген Аркадьєв на згадку про тих, хто 83 роки тому відстояв Донбас… Фінішною точкою його велопробігу стало покладання квітів на Савур-Могилі», — подарували журналістам проросійські активісти хоч якусь живу картинку.

Про невдячних аборигенів

Тим часом на тлі пафосних промов про новий етап визволення Донбасу почали з'являтися поки що приватні публікації росіян, які з найвіддаленіших куточків РФ переїхали на окупований Донбас і, уявивши себе господарями цієї землі — так би мовити, місіонерами, почали розповідати про «тягар білої людини».

Минулого тижня Мережу буквально підірвало відео мешканки російського Зауралля, яка з відвертим великоросійським чванством і чистою російською нецензурною лайкою розповіла, як їй не пощастило з місцевими жителями Донецька. За її словами, Донецьк — прекрасне місто, землі в Донецькій області родючі, але самі «донецькі» — довбо*би. Нібито вони не вміють ні працювати, ні спілкуватися. Вони постійно скаржаться, що «в них війна», тому «вони такі злі, такі невиховані».

«Куди б я не прийшла, скрізь вони гавкають, скрізь вони тявкають: "Ви тут понаїхали, ви з Росії". Нікого не ї*е, що Донецьк — це російське місто», — обурюється вона. «І ми всі будемо приїжджати сюди, і будемо тут жити та чекати на кращі часи в цьому чудовому місті», — запевнила «нова донецька», підтверджуючи, що колонізаторська політика Росії — це всерйоз і надовго.

А ось місцеві жителі окупованого Донбасу, за логікою «визволителів», мають його залишити, тому що вони «виявилися зрадниками, які за російську зарплату зраджують людей». Такого висновку дійшла Сания Денисова — ще одна мешканка глибинної Росії, якій сподобалася родюча земля східної України і яка позиціонує себе захисницею інтересів народу окупованого регіону.

Вона розповіла типову для Маріуполя історію про те, як 80-річна жінка, яка через російську агресію втратила дах над головою, отримала від окупаційної влади як компенсацію «вбиту» квартиру. Стареньку обманули, запевнивши її, що надане житло придатне для життя, хоча насправді воно потребує дорогого, непосильного для неї ремонту. «Виявилося, що там просто голі стіни, підлога з дірками, у яких раніше жили узбеки. Немає проводки, лічильників, ванни, унітаза, дверей — нічого. Зробити там ремонт бабуся не зможе», — резонно обурюється товаришка Денисова.

Однак, за її версією, у такому нелюдському ставленні до людей винні… мешканці Маріуполя, які як були, так і залишилися українцями. «Російські люди на таке в принципі не здатні! Це все творять укропи, які звикли так жити. Звикли бути гнидами й топтати ближнього», — пише вона у своєму telegram-каналі.

«Я прошу ті українські пабліки, які мене щодня читають: заберіть своїх. Це саме ваші. Вони нікуди не виїжджали, вони як працювали, так і працюють. Вони живуть за вашими принципами та законами. Вони ваші. Забирайте, б...ть. Багато в Маріуполі таких залишилося — вивозьте всіх нахер звідси. Проклятих ждунів», — закликає вона очистити життєвий простір окупованого Донбасу для справжніх росіян…